Політичний оглядач

Передусім, я впевнений, що нам УСІМ необхідно обов’язково ОСОБИСТО брати участь у голосуванні. Це – єдина і головна  умова того, що ми, виборці, зможемо добитися бажаного для переважної більшості з нас результату.

Переважна більшість виборців вважає, що потрібно знайти серед існуючих на сьогоднішній день 16-ти кандидатів більш-менш реального, який би зміг стати конкурентом для Тимошенко і Януковича і пройти у другий тур голосування.
Змінити існуючий перелік кандидатів ми на даний момент не можемо, нав’язати свій закон про вибори чи зміну Конституції до виборів – теж "складнувато". Не брати участь у виборах - теж не вихід.

Що ж бажано для переважної більшості виборців-громадян нашой країни? А бажано для України щоб до влади не прийшли Тимошенко, Янукович, Ющенко, Литвин, Симоненко, Богословська і інші, тому що:

- Тимошенко.
З авторитарним стилем керівництва, любить кулуарні домовленості , є прояви культа особистості - для багатьох людей в Україні - ідол, бреше, йде на всіляки союзи (навіть з ворогами) задля тимчасової вигоди, купляє прихильників і маніпулює людьми, типовий "лжепророк" і "фарисей" - щоб люди бачили. При цьому “Вона” нехтує багатьма існуючими законами, які є діючими в Україні. Її істинний девіз такий же, як і у відомого усім “вождя світового пролетаріату” – “Для достижения поставленной цели все средства хороши!” Вона ліва, як і комуністи. Яка людина, такі будуть (і вже є!) її діла. Можна спрогнозувати. Діагноз - велике зло для України (не приведи Господи!).

- Подивимось на Януковича.  
Якщо ти "блатной" - тобі буде добре при ньому. Всі інші - "шістки", "півні", “казли” і інші персонажі зони. Підсумок - неприйнятний для більшості українців. Відхилити. Це вже підтвердили попередні вибори Президента України. Адже переважна більшість киян голосувала не стільки за Ющенка скільки проти Януковича. До того ж, згідно з законами, кожна сім'я має право приватизувати лише до 2-х гектарів землі, а лідер Партії регіонів "відхапав" у Межигір'ї аж 140 гектарів! За якими такими законами і за яким таким правом? І ця людина ще має надію на те, що його оберуть Президентом України? Він що, думає, що населення України складається переважною більшістю із зеків?

- Далі Ющенко.
Господь благословив його усім. Не впорався з завданням. Проявив себе як персонаж з мульфільму кіт Леопольд з його "ребята, давайте жить дружно". Нагадаю, що основним його гаслом на попередніх виборах було: “Бандити повинні сидіти в тюрмах!” А що найперше він зробив, ставши Президентом? Поїхав до цих же бандитів на зустріч і там сказав: “А мені це не цікаво!”...  Існує одне здавна відоме прислів’я, яке дуже добре звучить російською мовою: “Единожды солгавший, кто тебе поверит?!” Саме за результатами керівництва (а точніше – бездіяльності) Ющенка ми маємо те, що наша з вами країна - розділена, і ніхто ні за що не відповідає, народ страждає, країна майже некерована. Якщо залишити його - то не знаю, до якої ручки і до якого падіння ми дійдемо, тому що нічого на краще не зміниться. Нова Конституція не допоможе. Хто не виконує існуючу, той не буде виконувати і інші варіанти, хай навіть і написані золотими літерами. Це аксіома.

- Литвин і Симоненко.
Це ті люди, на яких можна покластися у розбудові держави, але лише за умови, якщо вони не перебуватимуть на найвищих посадах. Литвин – не та людина, яка буде хоч щось змінювати. А комуніст Симоненко, як і переважна більшість інших безбожників, які дотримуються принципів діалектичного матеріалізму, живе “лише один раз і виключно для себе”.  Зараз не буду витрачати свій і ваш час на детальне розмальовування їхніх політичних і моральних портретів.

Розмірковуючи таким чином над іншими кандидатами, можна дійти висновків, що деяких з них не можна серйозно сприймати, тому що одні без досвіду, молоді, не мають певних моральних якостей, інші ж викинули по кілька мільйонів гривень лише на те, щоб просто “попіаритись” тощо.
Тому зупинимось на таких кандидатах - Яценюк, Костенко і Тігіпко.

Чому відхиляю Яценюка? Бо він надто молодий і ще - "політик-фінансист". А політики на даному етапі - це зло для України, бо вони ні за що не відповідають. Думаю, на даному етапі Україні необхідний менеджер, який може організувати роботу, підняти країну з руїни, організувати людей. А для цього потрібно бути хоча б і дрібненьким, проте фахівцем-виробником, який хоч якось розуміється на виробництві хоч чогось. А Яценюк, як і Ющенко, - фінансист, який вважає, що для виробництва потрібні лише гроші, а усе інше – другорядне, несуттєве. Але ж якщо найвищий керівник держави навіть уявлення не має на практиці, яким чином організовується реальне виробництво, то усі його фінансові потуги призведуть лише до того, що усі залучені ним фінансові ресурси будуть або просто в прямому або переносному розумінні “закопані в землю”, або ж просто ці фінанси будуть як і завжди “роздеребанені” власниками “мерседесів”, “майбахів” тощо. І цей, останній, варіант – найбільш імовірний.

Чому відкидаю Костенка? В нього немає певної харизми для перемоги. Народ у більшості не піде за ним сьогодні, не підтримає. До того ж, йому дуже заважає (як і завжди) суттєво завищена самооцінка власних якостей, здібностей і власної значимості. Та й згадаймо, що він постійно “чіплявся” за будь-який "потяг", який би довіз його до депутатського мандату. Одні з попередніх парламентських перегонів УНП, керована Костенком, вже програла завдяки саме його керівництву, але цей “керманич” не схотів навіть і слухати про те, щоб передати "кермо” комусь іншому. В кінцевому підсумку, можна про Костенка з упевненістю сказати, що такі люди не народжені для президентства, а лише для того, щоб бути “на підхваті”.

На думку багатьох, Тігіпко в цьому переліку суттєво виграє, є більш адекватним на даний момент і може бути третім реальним кандидатом після Тимошенко та Януковича. При цьому багато хто вважає, що основними перевагами в нього є певний досвід у керівництві і організації справи, є певна харизма, і тому дуже багато хто хоче йому вірити.
Я майже повністю згоден з подібною думкою, якби не деякі "дріб'язки".
Справа в тому, що Тігіпко був би більш корисним Україні на посаді Прем'єра, а не на посаді Президента. Над ним обов'язково повинен бути хтось чесніший і порядніший, до того ж в країні при цьому повинна бути саме президентська форма правління. Тому що не для того цей мультимільйонер вирішив витратити свої “чеснокровнонаграбовані” десятки мільйонів гривень (з урахуванням застави 2,5 млн. та багатомільйонних видатків на різного роду реклами), щоб покращити життя усім простим громадянам України. Не забуваймо про те, що мільйонери вкладають свої гроші лише в те, що згодом може дати їм ще більші гроші. Якщо ж підсумувати чесну зарплату Президента України за наступні 5 років, то він отримає "грязними" лише 2640000 грн. (44000грн.х12міс.х5років). "Чистими" ж вийде ще менше навіть за суму застави, яку він вже заплатив (2,5 млн.грн.). Чи стане він викидати на вітер такі гроші, не сподіваючись на отримання від цього ще більших грошей? НІ-КО-ЛИ!!! А це означає, що він НЕ буде боротись з корупцією, бо завдяки їй, цій корупції, він швидше "відіб'є" свої видатки і отримає додаткові особисті прибутки.
 
Все це тією чи іншою мірою стосується майже усіх кандидатів (за винятком одиниць, яких, нажаль, переважна більшість виборців не схоче навіть вислухати), які без проблем "знайшли" величезні гроші на вибори.

Корисний для переважної більшості громадян України вихід з цієї ситуації я бачу тільки один.
В законі про вибори Президента в розділі Х в статті 71 ("Виборчий бюлетень") є в пункті 4-му одне цікаве речення: "Після прізвищ усіх кандидатів у виборчому бюлетені зазначається: "Не підтримую жодного кандидата на пост Президента України"."
В цій ситуації значно легше буде нам, простим виборцям або, як кажуть, “електорату”, набрати більше 50% голосів "проти усіх", ніж набрати голосів за якусь одну потрібну  кандидатуру (тим більше, що серед зареєстрованих кандидатів немає цього "потрібного", бо його не допустили до перегонів усіма законними і незаконними способами).
До того ж, це є єдиний спосіб, яким на сьогоднішній день прості громадяни можуть хоч якось покарати правлячі клани, які зробили усе можливе для того, щоб не допустити до виборів чесних і порядних людей на посаду Президента.
Адже, згідно з Конституцією, балотуватись може будь-який законослухняний та дієздатний громадянин, вік якого перевищив 35 років. А прийняті існуючим складом Верховної Ради зміни до закону про вибори Президента наглухо перекрили шлях чесним людям.
А тому потрібно доступними методами добитись скасування неконституційних норм закону про вибори Президента. А єдиним доступним методом на сьогоднішній день є саме відповідні результати голосування. Тому й треба, щоб якомога більше виборців обов'язково прийшли на вибори і зробили позначку саме в останньому рядку бюлетеня.

Досить обирати кращого з гірших! Ми вже маємо "гарний" досвід, до чого це призводить!

Голосуймо проти усіх, поки серед кандидатів не з'явиться той, кому довірятиме переважна більшість виборців!
І хай балачки на кшталт: “бюджет не витримає позачергових виборів”- не вводить вас в оману. Адже усім добре відомо, що наша з вами рідна “еліта”, що належить до різних кланів, щосекунди “дерибанить” бюджетні кошти “в особливо великих розмірах”, з якими фінансування виборів – просто “дріб’язок”!

Ще раз повторюсь, голосуймо проти усіх, поки серед кандидатів не з'явиться той, кому довірятиме переважна більшість виборців! А такі люди є, але не серед нинішніх кандидатів в президенти!
І хай Господь завжди буде у вашому серці! Він і підкаже!

(автор цієї статті використав зміст деяких коментарів до статей сайту “Політичний оглядач” відвідувачем, який підписувався ніком “oleg-vyhid”).

Володимир Нужненко для ресурсу “Політичний оглядач"